Низькі зарплати бюджетників загрожують колапсом. Коли ждати надбавки?

З сьогоднішнього дня українці, які отримують зарплату з державної скарбниці (лікарі, вчителі, чиновники), стануть отримувати нові підвищені оклади - вступив в силу закон про зміни до держбюджету, відповідно до якого оклади зросли в середньому на 1,5% (15-25 грн. ), а з урахуванням доплат за стаж роботи, її інтенсивність і т.д. - десь на 50 грн, повідомляє «Сегодня». До кінця року буде ще декілька підвищень (загалом на 200 гривень). Раніше планувалося менше збільшення і тільки з 1 жовтня. Однак підняти їх у липні змогли тому, що зростає економіка і, завдяки Податковому кодексу, відбулася певна детінізація економіки, що дозволило різко (в 1,5 рази) збільшити доходи бюджету.

Але все-таки підвищення зарплат до кінця року навіть на кілька сотень гривень - це мізер, з урахуванням низького рівня зарплат бюджетників. Вже зараз, як зізнаються нам в держструктурах, там йде масовий відтік кадрів. Причому з чисто грошових причин: адже у більшості немає можливості брати хабарі, а на зарплату прожити неможливо.

Погані справи. Найближчим часом становище може різко погіршитися. По-перше, під час кризи бюджетники трималися навіть за низькі зарплати - адже іншої роботи навколо не було - йшли масові скорочення в приватних компаніях. Але зараз економіка піднімається, і в приватному секторі збільшуються зарплати, активно створюються нові робочі місця. Розрив між доходами працівників недержавних структур і бюджетників нині вже більший, ніж був до кризи, і продовжує збільшуватися. По-друге, зростають зарплати у наших сусідів. У тій же Росії на носі вибори, і прем'єр-міністр Володимир Путін уже анонсував підвищення соцвиплат (благо ціни на нафту дозволяють). А вже через рік нам обіцяють безвізовий режим з ЄС, і до Європи можуть рвонути сотні тисяч «заробітчан» з числа колишніх бюджетників.

Колапс. Таким чином вже до кінця наступного року ситуація в бюджетній сфері і в секторі держуправління буде близька до колапсу через банальну відсутність кадрів (принаймні тих кадрів, які хоч щось вміють робити окрім як хабарі брати).

І якщо цього року скромні темпи збільшення зарплат у бюджетній сфері (13%) можна пояснити великими виплатами за боргами держави і важким наслідком кризи, то в наступному році, до кінця якого економіка повинна вийти на докризовий рівень, наздогнавши падіння ВВП в 2009 році, можна, напевно, сподіватися і на більше. Наприклад, нарешті, вирівняти перший розряд Єдиної тарифної сітки з мінімальною зарплатою, що автоматично призведе до збільшення зарплат бюджетників мінімум в 1,5 рази.

Чи буде? В уряді обіцяють піднімати соцвиплати, але про конкретні цифри не говорять. «2011 рік - піковий за кредитними виплатами по зовнішніх позиках, це означає, що в 2012-му в бюджеті вивільняться додаткові кошти, значна частина яких піде на підвищення зарплат у бюджетній сфері», - говорить прес-секретар прем'єр-міністра Віталій Лук'яненко.

Втім, на думку навколоурядових економістів, значного підвищення чекати все-таки не варто. Так, за словами нардепа ПР Ірини Горіної, зростання зарплат бюджетників буде в найближчі п'ять років невеликим, але безперервним, і з кожним роком вони все більше будуть перевищувати інфляцію. «Більш серйозного підвищення треба чекати в 2013-15 роках, коли економіка набере темпи. Через 3-4 роки доходи лікаря і вчителя вийдуть на гідний рівень, як у приватних структурах. Наприклад, зав. хірургічним відділенням у лікарні буде отримувати близько 10 000 грн. в місяць», - каже Горіна.

Втім, зростання економіки і, головне, наближення парламентських виборів можуть спонукати владу піднімати зарплати більш масштабно. Наприклад, скоротивши численні «відкатні» держпрограми.

З податкової біжать, а вчителі шиють ночами. Бюджетники дружно говорять, що з такими зарплатами прожити неможливо, і скаржаться на те, що кваліфікованих спеців залишається все менше. Як розповів співробітник однієї зі столичних податкових інспекцій, молоді фахівці приходять до них для короткочасного стажу - такий запис у трудовій служить гарним трампліном для подальшого працевлаштування у приватних компаніях. «Який сенс людям працювати, якщо за свою працю вони мають 1000-1500, в кращому випадку 2500 гривень», - говорить податківець. Зараз в українських податкових відсутні люди середнього віку - тільки швидко змінюється молодь і співробітники передпенсійного віку. Ці діляться на дві категорії: перші - які, м'яко кажучи, не без гріха. Місце пригріте, хабарі несуть регулярно, так що і зарплата не сильно важлива. Другі просто досиджують в конторах до пенсії. За словами податківця, тільки за останні півроку «районки» в Києві зменшилися на 10-15%, в інспекціях нині багато вакансій.

Вчителі. «Учитель зі стажем може отримувати близько 2000 грн., а моя кума працює викладачем групи продовженого дня - її зарплата 1200 грн. Виживаємо лише завдяки допомозі батьків - вони здають гроші на ремонт, на підручники, на канцелярію. Особисто я працюю на півтори ставки - виходить близько 2500 грн., так що особистого часу взагалі немає - у мене є клас і ще група продовженого дня. Перевіряю зошити, готую плани уроків. Вночі займаюся рукоділлям - це мій підробіток. Але він нестабільний - іноді замовлення є, іноді ні. Плюс присадибне господарство рятує », - розповіла вчителька молодших класів столичної школи Ірина Воробйова.

Міліція. «Інспектори в містах та сільських райвідділах отримують приблизно однаково - від 1800-2000 гривень на перших порах служби та до 3,5 тисячі, припустимо, при 20-річному стажі, - розповів капітан міліції Григорій. - Для села це, напевно, нормальні гроші, адже у багатьох є і свій будинок, присадибна ділянка, живність своя. Але для Києва їх не вистачає навіть, щоб звести кінці з кінцями. Мені перед дружиною соромно отримувати таку зарплату. Міліціонери беруть хабарі не від жадібності - просто держава нашу роботу ні в що не ставить і оцінює своєрідно: мовляв, за гроші й дурень зможе, а ви спробуйте без них. Якщо людині, яка має право відкривати і закривати кримінальні справи, держава дає зарплату в 1800 грн., То воно повинно розуміти, що корупція, за таких умов, не буде переможена ніколи ».

Мільярди від антикорупції. Нардеп-економіст Ксенія Ляпіна (НУНС) вважає, що різко підвищити зарплати, просто збільшивши видаткову частини бюджету неможливо - це спровокує інфляцію. «Але є й інший шлях - скоротити приблизно 25% чиновників. Це дасть економію близько мільярда гривень, - говорить Ляпіна. - І зменшити фінансування держпрограм (де процвітають відкати), залишивши тільки пріоритетні, які принесуть прибуток державі в найближчі роки - авіація, суднобудування. Ну і головне - корупція, розкрадання бюджетних грошей. Влада зараз взялися за корупціонерів, результати повинні бути. Потрібен держконтроль над капбудівництвом, будівництвом доріг, держзакупівлями. Йдеться про 10-20 млрд. грн. економії. За цей рахунок і можна підвищити зарплати ».

luchesk.com.ua